Історія

Історія створення і розвитку журналу
«Наука в олимпийском спорте»

 Міжнародний науково-теоретичний журнал «Наука в олимпийском спорте» почав виходити у світ в 1994 році. Засновником цього періодичного видання став УГУФВС – Український державний університет фізичного виховання і спорту (зараз Національний університет фізичного виховання і спорту України). Головним редактором журналу було затверджено Марію Михайлівну Булатову – досвідченого фахівця у сфері олімпійського спорту, історії Олімпійських ігор та олімпійського руху.

Основні цілі та завдання новоствореного періодичного видання були викладені у зверненні до читачів, співробітників редакції та колективу вузу, опублікованому у № 1 журналу за 1994 рік, ректора УГУФВС Володимира Платонова – відомого вченого у галузі теорії та методики підготовки спортсменів, розвитку олімпійського спорту та олімпійського руху. Нижче наводяться деякі фрагменти з тієї публікації:

«Рождение нового журнала «Наука в олимпийском спорте» – событие, безусловно, знаменательное, причем не только для нашего вуза, но и для всех ученых и специалистов-практиков в Украине, которые трудятся в сфере спорта высших достижений, заботятся о его научном, кадровом и материально-техническом обеспечении.

Надеюсь, что этот журнал сможет сыграть важную роль в развитии спорта в Украине, помогая ознакомлению спортсменов, тренеров и других специалистов отрасли с разнообразными новейшими научными, методологическими, техническими, организационными и другими разработками, претворение которых в жизнь должно всячески способствовать повышению эффективности подготовки в нашей стране высококвалифицированных спортсменов и команд, способных побеждать на Олимпийских играх, в чемпионатах мира и других престижных международных соревнованиях, а также на надлежащем высоком уровне выступать в различных спортивных состязаниях, проводимых в Украине.

Хотелось бы подчеркнуть, что, хотя этот журнал и издается главным учреждением отрасли – Украинским государственным университетом физического воспитания и спорта, – однако мы, отнюдь, не стремимся и не намерены замыкаться в своем кругу. Страницы нового издания будут открыты как для специалистов нашей страны – теоретиков и практиков, разрабатывающих актуальные вопросы теории и методики спорта, истории, психологии, философии, социологии и экономики, биологии и медицины, а также фундаментальные и прикладные научные проблемы междисциплинарного характера, – так и для зарубежных коллег из стран, входящих в СНГ, и других государств.

Важнейшими критериями, которым обязательно должны будут соответствовать материалы, предлагаемые для опубликования в этом журнале, являются научная и прикладная значимость исследований, перспективность внедрения их результатов в спортивную практику, и, в первую очередь, – в различные звенья спорта высших достижений. Этими критериями и обусловливаются высокие – на международном уровне – требования к работам, авторы которых будут претендовать на публикацию в журнале «Наука в олимпийском спорте». Именно такой видится нам направленность нового издания, каждая статья которого, рисунок, таблица, полученные в ходе теоретических и экспериментальных исследований, должны служить решению задач, стоящих перед отечественной наукой и спортом.

Убежден, что особое внимание в журнале нужно уделять всесторонней пропаганде новых направлений научных исследований, работам по важнейшим перспективным темам, реализуемым учеными и специалистами-практиками на материале различных видов спорта.

Мы должны стремиться к тому, чтобы статьи журнала представляли интерес для широкого круга специалистов, поднимали наиболее значительные проблемы».

У тому ж № 1 нового журналу за 1994 рік було опубліковано і вітання тодішнього міністра України у справах молоді та спорту, першого президента Національного олімпійського комітету України Валерія Борзова. Зокрема, він підкреслив у тій публікації, що «интенсивное развитие спортивной науки, фундаментальные и прикладные исследования должны без промедления завершаться практической реализацией новых знаний, обогащением методики подготовки спортсменов высокой квалификации, разработкой технических и организационных новинок. Наше министерство и Национальный олимпийский комитет видят предназначение журнала «Наука в олимпийском спорте» – первого в истории Украины издания такого рода – в способствовании решению этих актуальных задач. Благодаря его украинские специалисты – практики спорта и ученые нашей страны, ведущие поиск в этой сфере, получили возможность иметь собственную трибуну для широкого обмена знаниями и мнениями, которая, как мы надеемся, будет использоваться с максимальной эффективностью. Осознавая насущную необходимость интеграции в мировую спортивную науку, полагаю, что на страницах журнала «Наука в олимпийском спорте» должны находиться публикации не только сотрудников УГУФВС, но и ученых, специалистов-практиков различных регионов нашей страны, коллег из государств «ближнего» и «дальнего» зарубежья. Такое расширение авторского актива журнала, несомненно, повысит прикладную эффективность журнальных публикаций, будет способствовать повышению престижа украинской науки и спорта, содействовать развитию международного сотрудничества в этих сферах».

 З перших номерів журналу «Наука в олимпийском спорте» це періодичне видання виходить під патронатом Міжнародного олімпійського комітету. Початок такої підтримки з боку МОК було закладено ще в 1993 році під час візиту керівництва та провідних фахівців Українського державного університету фізичного виховання і спорту в штаб-квартиру Міжнародного олімпійського комітету, що знаходиться в Лозанні (Швейцарія). З представниками УГУФВС зустрілись президент МОК Хуан Антоніо Самаранч та керівник відділу олімпійських досліджень та олімпійської освіти МОК Карл Вендль. Серед питань, що обговорювалися в ході тієї зустрічі, була і концепція створення в Україні нового журналу «Наука в олимпийском спорте», яка отримала схвалення президента МОК.

Свою точку зору з цього питання Хуан Антоніо Самаранч висловив у вітанні, опублікованому у № 1 (2) журналу «Наука в олимпийском спорте» за 1995 рік. Зокрема, президент МОК зазначив: «Олимпийское движение, в сущности, – движение воспитательное. Мы унаследовали точку зрения Пьера де Кубертена, основоположника олимпийского движения и великого педагога, согласно которой всестороннее, гармоничное воспитание – ключ к дальнейшей эволюции человеческого общества и лучший способ борьбы за мир. Олимпизм – это философия, ищущая пути создания образа жизни, основанного на радости от приложения усилия, воспитательной значимости хорошего примера и уважении всемирных этических принципов. Наша цель – соединить спорт с культурой, воспитанием и образованием на благо гармоничного развития человека. МОК будет обеспечивать поддержку и сотрудничество с редколлегией журнала, предоставляя информацию о различных аспектах олимпийского движения. От имени МОК хочу поздравить издателей журнала «Наука в олимпийском спорте» с успешным началом очень важной и нужной работы и пожелать им и впредь регулярно знакомить читателей с интересной и актуальной информацией».

 У тому ж № 1 (2) журналу «Наука в олимпийском спорте» за 1995 рік головний редактор цього періодичного видання Марія Михайлівна Булатова конкретизувала його головні завдання:

  1. «Предоставить возможность многим тысячам специалистов (тренерам, преподавателям учебных заведений, специалистам в области организации и управления олимпийским спортом), спортсменам, студентам вузов, техникумов и училищ физического воспитания и спорта получать современную информацию, без которой невозможна их деятельностью.
  2. Способствовать международному сотрудничеству в сфере спортивной науки, популяризации достижений украинских специалистов в мире и распространению достижений ведущих ученых различных стран мира в нашей стране.
  3. Дать возможность ведущим ученым нашей страны, работающим в сфере спортивной науки, публиковать свои труды на Родине.
  4. Объединить специалистов различного профиля (социологов, историков, философов, педагогов, биологов и др.) вокруг интересов очень сложной и многообразной области знаний и сферы человеческой деятельности – современного олимпийского спорта».

У тій же публікації головний редактор М. М. Булатова представила тематичні рубрики журналу «Наука в олимпийском спорте»:

  • історичні, філософські та соціологічні аспекти олімпійського спорту;
  • економічні та правові аспекти олімпійського спорту;
  • етика та психологія олімпійського спорту;
  • медико-біологічні аспекти олімпійського спорту;
  • спорт для всіх;
  • президенти МОК;
  • нові книги, дисертації;
  • олімпійська хроніка.

За час видання журналу тематика рубрик змінювалась. З 2013 року статті та інші матеріали в журналі «Наука в олимпийском спорте» публікуються під наступними рубриками:

  • історія;
  • олімпійська освіта;
  • спортивне тренування;
  • біологія;
  • медицина;
  • психологія;
  • біомеханіка;
  • соціологія, економіка, менеджмент;
  • зарубіжний досвід;
  • запрошуємо до дискусії;
  • з досвіду видатних спортсменів;
  • офіційна хроніка;
  • інформація;
  • нові книги.

Протягом 20 років видання журналу «Наука в олимпийском спорте» (з 1994 по 2014 рр.) у різні роки вийшли у світ і кілька спеціальних випусків, присвячених таким темам, як проблеми допінгу в спорті (1999), діяльність Державного науково-дослідного інституту фізичної культури і спорту (двічі – у 1999 р. і 2000 р.), «Спорт для всіх» (2000 р.), «Жінка і спорт» (2000 р.), система олімпійської підготовки та методичні рекомендації з питань підготовки спортсменів України до Ігор ХХІХ Олімпіади 2008 року в Пекіні (двічі – у 2005 р. і 2007 р.), підсумки цих Олімпійських ігор та напрями вдосконалення олімпійської підготовки спортсменів України (2009 р.).

З публікацій історичної спрямованості можна згадати, наприклад, нариси про президентів МОК (публікувались в різних номерах журналу, а надалі стали основою для книги «Президенти Міжнародного олімпійського комітету. Життя та діяльність», що вийшла друком у видавництві «Олімпійська література» в 2000 р.); стаття присвячена життю і діяльності видатного вітчизняного фахівця в сфері фізичного виховання і спорту генерала Олексія Бутовського, який входив до першого складу Міжнародного олімпійського комітету, обраного в 1894 році на установчому конгресі в Парижі (№ 1 журналу за 2013 р.); стаття про підготовку та проведення Першої Російської Олімпіади, що відбулася у 1913 році в Києві (№ 2 журналу за 2013 р.); публікації, присвячені досвіду олімпійської підготовки спортсменів СРСР (1952-1992 рр.) і НДР (1968-1988 рр.).

Велика увага у журналі «Наука в олимпийском спорте» приділяється різним аспектам олімпійських досліджень і олімпійської освіти, в тому числі діяльності Олімпійської академії України в цих сферах, і зокрема – її Центру олімпійських досліджень і олімпійської освіти, який в 2013 році отримав міжнародний статус і продовжує діяти на базі кафедри історії спортивного та олімпійського руху Національного університету фізичного виховання і спорту України, за підтримки Міжнародного олімпійського комітету, Міжнародної олімпійської академії та Національного олімпійського комітету України.

Починаючи з 2013 року, з метою підвищення значущості журналу «Наука в олимпийском спорте» та його більш ефективного та різнобічного висвітлення сфери олімпійського руху та олімпійського спорту, в цьому періодичному виданні з ініціативи Національного університету фізичного виховання і спорту України та за активної участі президента Національного олімпійського комітету України Сергія Назаровича Бубки відбулися істотні зміни. У журналу з’явився співзасновник – НОК України поряд з НУФВСУ. Змінився формат журналу, розширилася його рубрикація. А новим головним редактором журналу «Наука в олимпийском спорте» став Володимир Миколайович Платонов – широко відомий не тільки в Україні, а й за її межами фахівець у галузі олімпійського спорту, олімпійського руху, теорії та методики підготовки спортсменів, чий значний внесок у розвиток спортивної науки відзначений найвищою нагородою МОК – Олімпійським орденом.

Онлайн версия журнала "Наука в олимпийском спорте""

2019, 2
2019, 2
Crossref Member WorldCat Index Copernicus Ulrichs eLIBRARY Академия Google Бібліотека Вернадського БМСИ Научная периодика Украины Спортивное чтиво