Підвищення VO2max у елітних спортсменів

Автори: Анатолій Павлік
Розділ: Медицина И Биология
Видано у номері: 2020, 4
Ключові слова:
Анотація:

doi: 10.32652/olympic2020.4_4

Мета. Розробка диференційованого підходу для підвищення максимального споживання кисню (VО2max) у елітних спортсменів на основі індивідуального використання цілеспрямованих тренувальних впливів. Методи. Хронометрія, ергометрія, пульсометрія, спірометрія, газоаналіз, математична статистика. Результати. Величина VО2max у спортсменів при виконанні фізичного навантаження максимальної аеробної потужності безпосередньо впливає на рівень досягнення спортивної працездатності і залежить від індивідуального рівня функціональних проявів системи дихання за показниками хвилинного обсягу дихання (VE) і концентрації кисню в повітрі, що видихається (FEO2). Між спортсменами з різним рівнем спортивної працездатності відзначаються досить істотні розбіжності по демонстрації кількісного рівня за їх абсолютними величинами. Надаючи в процесі проведення підготовки диференційований вплив на кожне з таких функціональних проявів системи дихання з використанням безперервного та інтервального методів підготовки, надається реальна можливість для цілеспрямованого підвищення у елітних спортсменів VО2max і досягнення на цій основі більш високого рівня їх функціональних можливостей та спортивної працездатності. Використання безперервного методу надає позитивний вплив на прояв у спортсменів абсолютної величини FEO2 в повітрі, що видихається. Інтервальний метод надає стимулюючу дію на підвищення абсолютної величини VE. Висновки. Розроблений диференційований підхід щодо вдосконалення тренувального процесу елітних спортсменів відкриває можливість для об’єктивного підвищення VО2max з урахуванням особливостей індивідуального рівня функціональних проявів системи дихання на основі цілеспрямованого використання засобів безперервного й інтервального методів підготовки.

Література

1. Булатова ММ. Теоретико-методические аспекты реализации функциональных резервов спортсменов высшей квалификации [диссертация]. Киев; 1997. 462 с.
2. Ваваев АВ, Акимов ЕБ. Опыт функционального тестирования аэробных способностей в ЦСТиСК Москомспорта. Материалы Всероссийской научно-практической конференции с международным участием. Санкт-Петербург. Северо-Западный государственный медицинский университет им. ИИ. Мечникова, 2013. 12-14.
3. Доева АН. Определение понятия «адаптация на физическую нагрузку». Ежеквартальный рецензируемый, реферируемый научный журнал «Вестник АГУ». 2018;2(218):115-8.
4. Жилкин АИ, Кузьмин ВС, Сидорчук ЕВ. Легкая атлетика [учебное пособие]. Москва. Академия; 2003. 464 с.
5. Кизько АП. Состояние и перспективы совершенствования системы управления подготовкой спортсменов. Ученые записки университета имени П.Ф. Лесгафта. 2016;4(134):120-126. DOI: 10.5930/issn.1994-4683.2016.04.134.p120-6.
6. Коган ОС, Галиуллина СД. Факторы профессиональной спортивной деятельности, негативно влияющие на здоровье высококлассных спортсменов. Тысячелетие здоровья и образования. 2017;1:153-7.
7. Колпаков А. У Ренато Кановы секретов нет. Легкая атлетика, 2006;1-2:25-8.
8. Мак-Дуггал ДД. Физиологическое тестирование спортсмена высокого класса. Киев: Олимпийская литература; 1998. 119-89.
9. Матвеев ЛП. Теория и методика физической культуры (Общие основы теории и методики физического воспитания; теоретико-методические аспекты спорта и профессионально-прикладных форм физической культуры). Москва: Физкультура и спорт; 1991. с. 248.
10. Методические основы и принципы тренировок элитных бегунов Ренато Кановы. [Электронный ресурс] 2013. Код доступа http://skirun.ru/2013/09/25/renato-canova-training-running/#ixzz5X2QbLs3A
11. Мищенко ВС. Функциональные возможности спортсменов. Киев: Здоров’я; 1990, 200 с.
12. Мосин ИВ, Мосина ИН, Мосина ЕИ. Технология эффективного использования средств и методов специальной тренировочной нагрузки в недельном микроцикле, в беге на средние дистанции. Материалы V межрегиональной научно-практической конференции с международным участием «Инновационные технологии в спорте и физическом воспитании» (18-19 апреля, 2016 г.). Форум «Физическая культура и спорт: наука, образование, практика». ЦСП и Москва, 2016; 210-216.
13. Мякинченко ЕБ, Лебедев ММ, Шестаков МП, Абалян АГ, Фомиченко ТГ. Методика разработки индивидуального тренировочного плана подготовки спортсменов высокой квалификации. Вестник спортивной науки. 2018;4:8-11.
14. Назаренко ЛД, Панова ЕЕ, Валкина ОН. Теоретическое обоснование значимости учета закономерностей адаптации организма в процессе спортивной подготовки. Педагогико-психологические и медико-биологические проблемы физической культуры и спорта. 2018;13(1):184-193. DOI 10/14526/01_2018_299
15. Николаев АА. Развитие выносливости у спортсменов. Москва: Спорт; 2017.
16. Платонов В. Теории адаптации и функциональных систем в развитии системы знаний в области подготовки спортсменов. Наука в олимпийском спорте. 2017;1:29-47.
17. Платонов ВН. Двигательные качества и физическая подготовка спортсменов. Киев: Олимпийская литература; 2017. 656 с.
18. Попов ДВ. Физиологические основы оценки аэробных возможностей и подбора тренировочных нагрузок в лыжном спорте и биатлоне. Москва: Советский спорт; 2014. 78 с.
19. Самойлов АС. Оптимизация системы медико-биологического обеспечения спортсменов сборных команд России зимних видов спорта (на примере подготовки и проведения XXII зимних Олимпийских игр в г. Сочи) [автореферат]. 2016. 48 с.
20. Синиченко РП, Рыбина ИЛ, Цибульский АА, Ширковец ЕА. Анализ зависимости соревновательных результатов биатлонистов от уровня аэробной производительности. Ученые записки университета имени ПФ. Лесгафта. 2018;7(161):244-246.
21. Солопов ИН, Горбанёва ЕП, Чёмов ВВ, Шамардин АА, Медведев ДВ, Камчатников АГ. Физиологические основы функциональной подготовки спортсменов. Монография. Волгоград: ВГАФК, 2010. 351 с.
22. Филиппов ММ. Условия массопереноса кислорода в организме при максимальной физической нагрузке. Ульяновский медико-биологический журнал. 2012;4:120-124.
23. Фрил Д. Библия триатлета. Исчерпывающее руководство. ООО Манн, Иванов и Фербер, 2018. Код доступа https://www.litmir.me/br/?b=612456&p=1
24. Фудин НА, Чернышев СВ, Классина СЯ. Медико-биологические технологии при подготовке спортсменов высшей квалификации (краткий обзор литературы). Вестник новых медицинских технологий. 2016;23(2):206-213. DOI: 10.12737/20450
25. Фудин НА. Физиологические механизмы произвольной регуляции дыхания при занятиях спортом [Электронный ресурс]: Монография. Москва: Спорт; 2020. 224 с. https://rucont.ru/efd/704138
26. Черкашин ВП. Современные тенденции научно-методического сопровождения подготовки спортсменов высокой квалификации в олимпийском и паралимпийском спорте. Вестник спортивной науки, 2016;5:12–14.
27. Яковлев НН. Чтобы успешно управлять, надо знать механизмы. Теория и практика физической культуры. 1976;4:21-5.
28. ACSM’s guidelines for exercise testing and prescription. American College of Sports Medicine; 10th Edition. Philadelphia, PA: Wolters Kluwer Health, 2016; 501 p. from: https://www.academia.edu/36843773
29. Astorino TA, Edmunds RM, Clark A, King L, Gallant RA, Namm S, Fischer A, Wood KM. High-Intensity Interval Training Increases Cardiac Output and VO2max. Med Sci Sports Exerc. 2017;49(2):265-273. doi: 10.1249/MSS.0000000000001099
30. Bassett JDR, Howley ET. Limiting factors for maximum oxygen uptake and determinants of endurance performance. Med Sci Sports Exerc. 2000;32(1):70-84. doi: 10.1097/00005768-200001000-00012
31. Beltz NM, Gibson AL, Janot JM, Kravitz L, Mermier CM, and Dalleck LC. Graded Exercise Testing Protocols for the Determination of VO2max: Historical Perspectives, Progress, and Future Considerations. J Sports Med. Vol. 2016; Article ID 3968393 http://dx.doi.org/10.1155/2016/3968393
32. Billat LV. Interval Training for Performance: A Scientific and Empirical Practice Special Recommendations for Middle- and Long-Distance Running. Part I: Aerobic Interval Training: Sports Med 2001;31(1):13-31. Doi: 0112-1642/01/0001-0013/Здоров’я.$22.00/0
33. Bompa TO, and Haff GG. Periodization: Theory and Methodology of Training. Human Kinetics. 5th ed. 2009. 287-314.
34. Bosquet L, Leger L. Methods to Determine Aerobic Endurance. Sports Medicine 2002;32(11):675-700. DOI: 10.2165/00007256-200232110-00002
35. Bossi AH, Mesquida C, Passfield L, Ronnestad BR, Hopker JG. Optimizing Interval Training Through Power-Output Variation Within the Work Intervals. in International Journal of Sports Physiology and PerformanceVolume, 2020;7:982-989. DOI: https://doi.org/10.1123/ijspp.2019-0260
36. Cunha FA, Farinatti PTV, Midgley AW. Methodological and practical application issues in exercise prescription using the heart rate reserve and oxygen uptake reserve methods. J Sci Med Sport. 2011;14(1):46-57. doi: 10.1016/j.jsams.2010.07.008
37. Ferretti G. Maximal oxygen consumption in healthy humans: theories and facts. Eur J Appl Physiol. 2014;114:2007-2036. DOI: 10.1007/s00421-014-2911-0
38. Haugen T, Paulsen G, Seiler S, Sandbakk O. New Records in Human Power. In International Journal of Sports Physiology and Performance. 2018;13(6):678-686. DOI: https://doi.org/10.1123/ijspp.2017-0441
39. Holmberg H-C. The elite cross-country skier provides unique insights into human exercise physiology. Scand J Med Sci Sports: 2015;25(Suppl. 4):100-109. doi: 10.1111/sms.12601
40. Jensen K, Johansen L, Secher NH. Influence of body mass on maximal oxygen uptake: effect of sample size. Eur J Appl Physiol. 2001;84:201-205. doi: 10.1007/s004210170005
41. Kiely J. Periodization Theory: Confronting an Inconvenient Truth. Sports Medicine 2018;48:753-764.
42. Lundby C, Robach P. Performance Enhancement: What Are the Physiological Limits? Physiology (Bethesda). 2015;30(4):282-92. doi: 10.1152/physiol.00052.2014
43. Petot H, Meilland R, Le Moyec L, Mille-Hamard L, Billat VL. A new incremental test for VO2max accurate measurement by increasing VO2max plateau duration, allowing the investigation of its limiting factors. European Journal of Applied Physiology. 2012;112:2267-76.
44. Plowman SA, Smith DL. ExercisePhysiology. Exercise physiology for health, fitness, and performance. 3rd ed. Wolters Kluwer, 2011. 728 p.
45. Poole DC, Burnley M, Vanhatalo A, Rossiter HB, Jones AM. Critical Power: An Important Fatigue Threshold in Exercise Physiology. Med Sci Sports Exerc. 2016;48(11):2320-2334. DOI: 10.1249/MSS.0000000000000939
46. Rai S, Sen DJ. VO2max makes bridge between aerobic and anaerobic exercise. Pharma Times, 2018;50(3):pp. 18-22.
47. Ronnestad BR, Hansen J, Thyli V, Bakken TA, Sandbakk O. 5-week block periodization increases aerobic power in elite cross-country skiers. Scand J Med Sci Sports. 2015;26(2):140-6. doi: 10.1111/sms.12418.
48. Scheadler CM, Garver MJ, Hanson NJ. The Gas Sampling Interval Effect on V.O2peak Is Independent of Exercise Protocol. Med Sci Sports Exerc. 2017;49(9):1911-1916. doi: 10.1249/MSS.0000000000001301
49. Shruti R. and Sen. VO2max makes bridge between aerobic and anaerobic exercise. World J Pharm Sci 2016;4(8):90-97.
50. Struhar I. Laboratory determination of maximum oxygen consumption. Do we actually test the maximum values? Journal: Studia sportiva. 2018;12(1):49-58.
51. Sylta O, Toknnessen E, Hammarstrom D, Danielsen J, Skovereng K, Ravn T, Ronnestad BR, Sandbakk O, Seiler S. The Effect of Different High-Intensity Periodization Models on Endurance Adaptations. Med Sci Sports Exerc. 2016;48(11):2165-2174. DOI: 10.1249/MSS.0000000000001007
52. Thomas H, Goran P, Stephen S, Oyvind S. New Records in Human Power. International Journal of Sports Physiology and Performance. 2017, Volume 13: Issue 6. August:678-686. DOI: 10.1123/ijspp.2017-0441
53. Tonnessen E, Hisdal J. Ronnestad BR. Influence of Interval Training Frequency on Time-Trial Performance in Elite Endurance Athletes. Int. J. Environ. Res. Public Health. 2020 May 4;17(9):3190. doi:10.3390/ijerph17093190
54. Stewart P, Comfort P, Turner A. Strength and conditioning: Coach or scientist? Advanced Strength and Conditioning. An Evidence-based Approach. Routledge, 2018:21-29.
55. Turner A, Bishop D. Repeat sprint ability and the role of highintensity interval training. Routledge, 2018:99-111.
56. Vesterinen V. Predicting and monitoring individual endurance training adaptation and individualizing training prescription with endurance performance, cardiac autonomic regulation and neuromuscular performance. Jyvaskyla: University of Jyvaskyla, 2016, 102 p.
57. Winter EM, Jones AM, Davison RCR, Bromley PD and Mercer TH. Sport and exercise physiology. Routledge. 2007. 267 p.

Надійшла: 22.12.2020

Онлайн версия журнала "Наука в олимпийском спорте""

2020, 4
2020, 4
Crossref Member WorldCat Index Copernicus Ulrichs Академия Google Бібліотека Вернадського Наукова періодика України (УРАН)