Політика МОК щодо забезпечення гендерної рівності в олімпійському спорті

Автори: Анастасія Воробйова
Розділ: История
Видано у номері: 2021, 2
Ключові слова:
Анотація:
Через історію розвитку та сучасний стан жіночого спорту у програмі Олімпійських ігор проаналізовано політику МОК на різних етапах розвитку олімпійського руху щодо допуску жінок до участі у змаганнях. Представлено рекомендації МОК щодо забезпечення гендерної рівності та результати їх впровадження на ХХХII Олімпійських іграх у Токіо 2020 р. Висвітлено політику МОК щодо допуску до Олімпійських ігор трансгендерів та жінок з гіперандрогенією.
Мета. Визначити історичні аспекти та сучасну політику Міжнародного олімпійського комітету щодо питання забезпечення гендерної рівності в олімпійському спорті.
Результати. Після відродження Олімпійських ігор керівництво МОК було проти допуску жінок до змагань, але під впливом соціокультурних умов поступово в програмі Олімпійських ігор з’являлося більше видів змагань, у яких брали участь жінки. На сьогодні МОК практично досяг гендерної рівності у представництві атлетів на Олімпійських іграх. Розширення жіночої частини олімпійської програми відбувається за рахунок введення жіночих видів змагань у традиційно чоловічі види спорту. Слід враховувати, що включення виду спорту в програму Олімпійських ігор приводить до його активного розвитку у всьому світі. Висновки. З 2017 р. МОК почав розробляти проєкт впровадження програми гендерної рівності в олімпійському спорті. До Ігор-2020 у Токіо частину запланованих дій вже реалізовано, а частину з них доповнено, розширено та заплановано впровадити до 2024 р. Планується досягти максимальної гендерної рівності не лише у представництві атлетів, а й тренерів, допоміжного персоналу, співробітників та керівництва МОК, НОКів, спортивних федерацій. Значний акцент зроблено на максимально нейтральному та рівному висвітленні інформації про жіночі та чоловічі змагання у ЗМІ. Така політика часто продиктована феміністськими організаціями і не враховує медико-біологічних, соціальних та естетичних аспектів, які під впливом занять спортом (особливо традиційно чоловічими видами) призводять до значних проблем зі здоров’ям та соціальною адаптацією спортсменок. Вперше МОК зіткнувся з проблемою допуску трансгендерів на Олімпійські ігри. Продовжуються дебати щодо проблеми гіперандрогенії у спорті. Недопуск таких атлетів, як і спортсменів нетрадиційної сексуальної орієнтації, обмежує права людини, а з іншого боку - знижує видовищність Олімпійських ігор та цінність ідеалів олімпізму.

Онлайн версия журнала "Наука в олимпийском спорте""

2021, 4
2021, 4
Crossref Member WorldCat Index Copernicus Ulrichs Академия Google Бібліотека Вернадського Наукова періодика України (УРАН)